![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Іду якось вулицею, і бачу, стоять розмовляють моя знайома з Головою нашої Сільради. Вони односельчани, ровесники, однокласники. З почутої розмови розумію що знайома просить допомоги у якомусь питанні місцевого масштабу. А Голова – ні в яку . . .
Вона йому :
- Анатолію Петровичу, ну, будь ласка, допоможіть . . .
А він каже :
- Ні.
Вона йому знову :
- Анатолію Петровичу, ну будь ласочка ! Це ж не для мене особисто, це ж для села . . .
А він знову :
- Ні.
І так декілька разів.
Знайома не витримала і підвищеним голосом :
- ТОЛЯН ! ПІШОВ ТИ В СРАКУ !!!, - повернулася і пішла геть . . .
У нашого Голови на лиці розгубленість. Він посміхнувся, почухав потилицю, і спокійно каже вслід знайомій :
- Добре, я спробую вирішити це питання . . . ©
;)))
P.S. Подія справжня, а ім'я вигадане. ;))
http://olga-den-f.livejournal.com/1123082.html
Вона йому :
- Анатолію Петровичу, ну, будь ласка, допоможіть . . .
А він каже :
- Ні.
Вона йому знову :
- Анатолію Петровичу, ну будь ласочка ! Це ж не для мене особисто, це ж для села . . .
А він знову :
- Ні.
І так декілька разів.
Знайома не витримала і підвищеним голосом :
- ТОЛЯН ! ПІШОВ ТИ В СРАКУ !!!, - повернулася і пішла геть . . .
У нашого Голови на лиці розгубленість. Він посміхнувся, почухав потилицю, і спокійно каже вслід знайомій :
- Добре, я спробую вирішити це питання . . . ©
;)))
P.S. Подія справжня, а ім'я вигадане. ;))
http://olga-den-f.livejournal.com/1123082.html