Може, все ж таки, пора називати речі своїми іменами ?

[olga_den_7]

*
Ну аж зло бере ... а якого ж дідька лисого оті "Всі здорові і самодостатні рвуть когті з Неньки масово в пошуках життя ", невже від великої любові до України ???

Якщо люблять УКРАЇНУ то чому не згуртуються і не викинуть під три чорти тих ПАДЛЮК які заважають нормально жити в УКРАЇНІ ???

Якось дивно ...

Чи може "рвуть когті" не від того що люблять УКРАЇНУ, а від того що люблять таки нормальне життя ? І пофіг їм в якій країні жити ???

Може все ж таки пора називати речі своїми їменами ? Скільки можна можна брехати самим собі ? Що, нам мало політики брешуть ? То чому треба опускатися до їхнього рівня ?

Нас же більшість !

У них гроші і зброя ?

Та якщо згуртуватися, то їм не допоможе ніяка зброя, і ніякі гроші. Якщо згуртуватися, то зброя не буде використана. Хтось скаже а як же майдан, з відстрілом беззбройних ? А так як на майдані не буде, якщо згуртуємось. Тому що майдан був не за нашим сценарієм, а за сценарієм тих хто його оплачував заради власної вигоди.

Як згуртуватися ? Згуртуватися не можливо кажете ?

ІНТЕРНЕТ в допомогу ... І ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД !!!

=====================

Це була відповідь на запис у ФБ, ... і не один.

https://olga-den-f.livejournal.com/1219190.html

Comments

[sposterig]

- те, що люди люблять _нормальне життя_ більше України - це якраз прекрасно, в цьому сила і надія демократичного руху. Бо Україна - це абстракція, а нормальне життя - реальність і конкретика; а ми вже надивилися на тих, хто примушує людей (не себе) жертвувати реальністю заради ідеологічних абстракцій. Я навіть не кажу про більшовиків і нацистів; згадайте просто кравчукістів-кучмістів: вони дали народу абстрактну Україну з усіма формальними ознаками незалежності; а чи достатньо цього? Ні, недостатньо, інакше не було б повстань щотрироки. Боротьба за нормальне життя (у матеріальному сенсі) якраз швидше приведе до розвитку України, ніж боротьба за ідеальну "Україну" (яку ті гіпотетичні проводирі трактуватимуть по-своєму) ціною жертвування реальними людьми.

- ідеологія у Майдану (тобто того розпливчастого демократичного громадського руху, що втілювався у низку наших повстань 3 1990-го) вже є, і вона проста і неоригінальна: ліберальна демократія. Проблема в тому, що більшість людей не можуть цю ідею втілити в конкретні вимоги, а інтелектуальна еліта не спромоглася зробити цього для всіх. Має бути прописана певна конституційна хартія, якомога конкретніша, яку всі народні рухи і всі політичні лідери узгодять і зобов'язуються виконувати під загрозою вигнання з політики. Самоуправління громад, демонополізація, вільне підприємництво з мінімальним державним тиском, виборність місцевих керівників (від мерів до поліції і прокурорів), створення структур озброєної громадської оборони, якомога вільніший доступ масмедіа до державної інформації - все це вже давно придумано і відпрацьовано в Європі і особливо в Америці.

- але для реального втілення потрібне вольове зусилля мас - добре, назвіть це згуртуванням - до створення демократичної _організації_, партії чи блоку партій, в яку люди свідомо згодяться вкласти власні сили, час і _гроші_, тобто партійні внески, щоби вона існувала на них, а не на гроші олігархів. В цій партії має бути повна внутрішня прозорість і підзвітність з правом швидкого відкликання з посад і чітка ідеологічна дисципліна, спрямована на втілення тої "конституційної хартії".

Ми мусимо взяти відповідальність на себе і приготуватись до постійної роботи. А на це ми (поки що?) не готові.

[olga_den_7]

Мене розізлило те, що пишуть що страшенно люблять Україну, а сами виїжджають.
А тут усі мовчки терплять.

Хочеться щоб добре було жити тут, і нікуди не їхати. А народ наш спить.

Його давлять уже 26 років, а він ніяк не проснеться, і чекає що політики, які за 26 років уже показали себе з усіх боків, почнуть покращувати йому життя.